Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене.
Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже!
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро.
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Прикидати 2, -да́ю, -єш, сов. в. прикинути, -ну, -неш, гл. 1) Прикидать, прикинуть, прибавить. До усякого місяця треба б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік. 2) Примѣрять, примѣрить, сравнить. 3) Возвращать, возвратить, забраковавъ, сдѣланное, купленное. Позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдати, та щоб такий, як живий був, щоб і горобці боялися: «а буде яка хват, прикину, кае, тобі». Отак людям купувати! Як напалась: набери та і набери мені в базарі на попередник. Я набрала, а вона й не схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже. 4) — слівце. Ввернуть словцо. 5) — пеню. Взвести бѣду, напраслину. Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш.
Приступ, -пу, м.
1) Доступъ; приступъ. Мав приступ до двору. І приступу до тебе нема.
2) Приступъ (военный). Враг мене візьми, коли б я засурмив вам хоч на один приступ.
