Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Не було дотепности самому додуматись.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Двір так окукобив, мов кубелечко.
Сестра, -ри, ж. Сестра. То не сива зозуленька закувала, то не дрібна пташка щебетала, як сестра до брата на чужу чужину добрим здоровям покланялася. Ум. сестри́ця, сестри́чка, се́стронька, сестри́ченька. Та нема ні братіка, ні сестриці-жалібниці. Часто употребляется какъ ласкат. между женщинами. Де твій брат, сестрице?
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ.
