Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Завлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Завладѣть. Якось то ними князь той жуковатий неправдою завладав.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.)
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав.
Примучити Cм. примучувати.
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра.
