Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвінчати

Розвінчати Cм. розвінчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІНЧАТИ"
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Невідомий, -а, -е. Неизвѣстный.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату. Стор.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Шатерник, -ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане. Котл. Ен. V. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.