Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза.
Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко.
Брусквина, -ни, ж. Раст. Persica vulgaris. Ум. брусквинка.
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Глист, -та, м. Глиста.
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.).
