Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Зуривочний, -а, -е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ «Запорожской Старинѣ» Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава.
Лиши́ти, -ся. Cм. лишати, -ся.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.
1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно.
2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду.
Порозважувати, -жую, -єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Чірівний, -а, -е. = червивий.
