Дода́ток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. До ляса мов ляхи метнулись. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Порано встала.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене.
Припинити, -ся. Cм. припиняти, -ся.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду.
