Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгидити

Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГИДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГИДИТИ"
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Угор. Віл мерендже. Вх. Зн. 35.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле. К. Досв. 81.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Чєгір, -ра, м. = чагарь. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГИДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.