Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Воркувала горлиця у садку.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Ум. жи́чечка.
Забагну́ти, -гну, -неш
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих.
Піддубок, -бка, м. = піддубень.
Поклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Наклонять, наклонить.
2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись.
Ріпак, -ка, м. Рапсъ.
Рубльовик, -ка, м. Рублевая монета. Купи мені, моя мати, за три копи голку.... а за того рубльовика мальовані пяльця.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.