Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розв'язуватися

Розв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розв'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Развязываться, развязаться. Не жаль мені, що нелюба узяли, та жаль мені, що не щіпко зв'язали: бо мій нелюб розв'яжеться й утече. Н. п. світ розв'язався. Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ за для неї вдруге розв'язався. Левиц. І. тут тобі й пуп розв'я́жеться! Тутъ тебѣ и смерть!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Інженір, -ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.
Можновла́дний, -а, -е. Могущественный. Як можновладний пан запанував. К. ПС. І. 30.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Платина, -ни, ж. Платокъ. Вх. Зн. 50. О. 1861. X. Св. 50. Взяв платину, розстелив. Гн. І. 212. Ум. плати́нка. Завинув у платинку. Гн. II. 179.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.