Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Ум. жо́лу́дя́к. Ув. жолудя́на.
Зажи́ваний, -а, -е. Бывшій въ употребленія.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. 2) Промоина, продушина во льду.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш.
Шаль, -лі, ж.
1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль.
2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче.
