Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгін

Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Канев. у. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. Чуб. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Мир. Пов. II. 60. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Котл. Ен. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. Шух. 1. 258. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. Шух. І. 150. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. Канев. у. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГІН"
Бейдуля, -лі, ж. Дура, глупая женщина. Вх. Лем. 391.
Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки. Вх. Уг. 229.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Любо́вно нар. Любовно, въ любви, въ согласіи. Хороше да пригоже, да любовно живуть. Чуб. V. 516. У нас це так любовно. Лебед. у. Ум. любо́вненько.
Осковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Поскользнуться. 2) Ошибиться, промахнуться. Я тим осковзнувся трохи, що рано посіяв. Міусск. окр.  
Пляма, -ми, ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. І. 167.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Рівно нар. 1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Н. п. Рівно — хоть покотись. Полт. 2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. Чуб. V. 298. 3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. 4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Чуб. V. 110. Ум. рівненько, рівнесенько.
Скудрявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ. Сосенко моя кудрявая, чом ти рано скудрявіла? Чуб. V. 589.
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.