Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розганяти

Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить. Шевч. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАНЯТИ"
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка. Шух. І. 94.
Клепачка, -ки, ж. 1) Лопатка для оттачиванія косы. Радом. у. 2) = клесачка.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Порипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть.  
Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка, м. Ум. отъ розум.
Сирватка, -ки, ж. 1) = сироватка. Дала сирватки напитисі (бо вона тогди видушувала сир). Гн. І. 92. 2) пт. = плиска біла. Вх. Пч. II. 13.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.