Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розганяти

Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить. Шевч. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАНЯТИ"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм. бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
Бут, -та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Cм. бутити. 5) мн. бути. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. бутик.
Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Обговтати, -ся. Cм. обговтувати, -ся.
Повгнічувати, -чую, -єш, гл. Вдавить (о многомъ).
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Цівкун, -на, м. Птица зуекъ, Charadrius. Вх. Пч. II. 9.
Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.