Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Ґрівджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Шипѣть (о гусяхъ). Гуски ґрівджат, як хочут вкусити.
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет.
Підігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. підігріти, -грію, -єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами.
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл.
1) Окончиться.
2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл. — го́лову. Опускать голову.
Чороліс, -са, м. зоол. Myoxus Glis.
