Вернина, -ни, ж. = колотвиця.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Їх хвала жалила як гостра кропива.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Пішов дощ та вже й по жаттю.
Загари́кати, -каю, -єш, гл. Заворчать.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива.
2) Притворный.
3) Не настоящій, поддѣльный.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Човно, -на́, с. = човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Ум. чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.
