Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгари

Розгари, гар, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы. Ном. № 4 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАРИ"
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Заду́шник, -ка, м. = сердак. Вх. Уг. 239.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense. Вх. Пч. II. 31.
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска. Ч. IV. 369.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Нити II. Cм. нить. 2.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували. Шевч. ІІ. 206.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГАРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.