Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудка

Рудка, -ки, ж. Ржавое болото, болото. Мир. ХРВ. 5. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. О. 1861. XI. 2. Коли б нам через рудку перехватиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДКА"
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Бубнило, -ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу. Аф. 325.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Краєчка, -ки, ж. Ум. отъ крайка.
Озварь, -рю, м. = узваръ.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Торгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Торговаться.
Фолоситися, -ситься, гл. безл. = щастити. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.