Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час.
Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Зробка, -ки, ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.