Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росходжуватися

Росходжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл. 1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Грин. III. 55. Росходилась, як квочка перед бурею. Ном. 2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Левиц. І. 355. Росходився, як московський постіл. Ном. № 3414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХОДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХОДЖУВАТИСЯ"
Безстаточно нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Ведмедик, -ка, м. 1) Ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris. 3) Родъ хмѣльнаго напитка. 4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Довгоно́сий, -а, -е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Млр. л. сб. 64., Ум. Довгоносенький. Харьк. г.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Лапанина, -ни, ж. 1) Постоянное щупаніе. Желех. 2) Постоянное хватаніе.
Нами́ти Cм. намивати.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСХОДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.