Відколоти Cм. відколювати.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Змалювати, -люю, -єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!»
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних.
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися.
Придаватися, -даюся, -єшся, сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться.
2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Оттакий то придався нам солодкий мед. Паска у нас хороша придалась. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Придавсь один чернець на малювання.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть.
