Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рочитися

Рочитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать обѣтъ. Не рочися, бо гріх буде. Шишацкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЧИТИСЯ"
Безуставично Cм. безуставичне.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться. Желех.
Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Сохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 65.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.