Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый.
Збайду́жіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться равнодушнымъ. Климкович.
Опаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. опаскудитися, -джуся, -дишся, гл. = обпаскуджуватися, обпаскудитися.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Страхіть, -ти и -ті, ж. = страхів'я. Як горіло, — страхіть яка!
