Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті.
Вербник, -ка, м. Вербовая роща.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Зозначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає.
Лоски́рька, -ки, ж. Ум. отъ лоскиря.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Кобеняком нап'явся. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи.
Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Измѣнить. То Савка раду обмінив.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Трівога, -ги, ж. Тревога, смятеніе. Приїхав у той город, де живе царь, коли там трівога: наступає великий ворог на город. Закипіла по Вкраїні страшенна трівога. І позникали дні безумних у трівозі.
