Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росхилятися

Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Чуб. V. 721. Росхиліться, калинові віти! Мет. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХИЛЯТИСЯ"
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3. Стор. МПр. 9.
Заполо́ха, -хи, ж. Пугало. Ей городе, городе Сороко! ще ти моїм козакам не заполоха. Мет. 393.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Мет. 360. Ум. пахолятко.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля. Вх. Зн. 60.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Читальник, -ка, м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки. Левиц. Пов. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСХИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.