Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руда

Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДА"
Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
Вістовик, -ка, м. = вістовець. Скоро прилетить вістовик від дідуся. Чуб. II. 21.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої. Ком. І.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Ном. № 5805. Що з голови, то з мислі. Ном. № 5804. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. Грин. III. 297. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. Мет. 63. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Чуб. V. 401. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Чуб. V. 243. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять. Грин. III. 246.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Ном. № 2315. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. Шевч. 6. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. Ном. № 3486. Стор. МПр. 27. 2)пря́жу = відмащувати, відмастити. Угор. МУЕ. ІІІ. 24. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. Чуб. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. К. МБ. X. 14. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер. Котл. Ен. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.