Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. Якого антипка кричиш?
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині.
Заходенькы, -кивъ, мн. Уголки. Вси заходеньки обходыла, И смитнычкы, И суточкы, А доброго німого тамъ не вздрила.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Дізнає злющий злої муки.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Носити, -шу́, -сиш, гл.
1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить.
2) Носить одежду, обувь.
Розщибатися, -баюся, -єшся, гл. Разваться. Ой за поповичем дзвонися розщибают.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
