Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці.
П'ятниця, -ці, ж. Пятница. Був день п'ятниця. По народному повѣрью есть и святая этого имени или просто сверхъ-естественное существо — женщина. Изъ устъ нар. Ум. п'ятінка, п'ятни́ченька. п'ятнонька. перші п'ятінки́. Препод. Параскевы 14 октября. другі п'ятінки́. Параскевы 28 окт.
Росплентати, -таю, -єш, гл. Распутать. Заплутався в гарбузіння та й наробив шкоди.... Росплентайте з гарбузіння, — вам шкоди не буде.
Сажер, -ра, м. = сажотрус.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка.
Спів, -ву, м. Пѣніе. Серед пахощів квіток і співу пташиного побачимось. Музики і співи замовкли.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.
Цукарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Панщане не схотіли робити на цукарні.
