Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Зи́бком нар. — кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Повимережувати, -жую, -єш, гл. Сдѣлать ажурныя вышивки. У сорочок і рукава, і ляхівки повишивані та повимережувані.
Попитися, -п'ємося, -єте́ся, гл. Напиться пьянымъ (о многихъ). Пили, пили козаченьки, та вже попилися. Стали й там кружати, попились: Тарас насилу угадав а господу, і свати не напивались так, як тут, ізроду.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. 2) Играть качалкою на маґільни́ці.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер.
