Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. вечір зайшов. Вечерь начался. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора.
Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав.
Скаплунити, -ню, -ниш, гл.
1) О птицѣ: выхолостить.
2) Также: лишить невинности? Молодий молоду скаплунив.
