Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубай

Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЙ"
Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Космогрудий, -а, -е. Съ волосатой грудью. Вх. Зн. 28.
Курвій 2, -вія, м. = курваль. Желех.
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики! Г. Барв. 489.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Помістя, -тя, с. Должность, служба, мѣсто. Чи не знаєте, кажу, де б тут помістя можно знайти? МВ. І. 23.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.