Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ротмистр

Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОТМИСТР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОТМИСТР"
Видимати, -маю, -єш, сов. в. видути, -дму, -меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Свідомість, -мости, ж. 1) Знакомство. По свідомости це я вас наділив. Полт. Для мене усе зроблять по свідомости. Ном. № 183. 2) Сознаніе.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОТМИСТР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.