Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле.
Уквітчати, -ся. Cм. уквітчувати, -ся.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
