Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубання

Рубання, -ня, с. Рубаніе, рубка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАННЯ"
Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Н. п.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Патинок, -нка, м. Туфля. Бердич. у. Величний, як жидівський патинок. Ном. № 2497. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Подай патинки господині. Шевч.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.
Позубити, -блю, -биш, гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.