Барва, -ви, ж.
1) Краска, цвѣтъ. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою.
2) Ворса на сукнѣ.
3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Бортавий, -а, -е. О деревѣ: трухлый въ срединѣ. 178.
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита.
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Дай, Боже, веснувати!
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla.
2) = попичка, Palus palustris.
