Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубок

Рубок, -бка, м. 1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. МВ. (О. 1862. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176. 2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Гол. Од. 27. Гол. III. 303. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Чуб. III. 403. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. Ум. рубо́чок, рубонько. Гол. IV. 441. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати. Гол. II. 596.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБОК"
Безпека, -ки, ж. 1) Безопасность. 2) для безпеки. Для прочности. Шух. I. 277.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Умикатися, -каюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться. Я вже в діло до сестри та брата і не умикалась. Рк. Левиц. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.