Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отаманувати

Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАМАНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАМАНУВАТИ"
Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Докрава́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докра́яти, -ра́ю, -ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Наліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = налягати. на но́гу наліга́ти. Прихрамывать. На ніженьку налігає, топірцем ся підпірає. Гол. І. 152.
Попростягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Протянуться (о многихъ). Козаки посідали, жовніри попростягались біля їх на траві. Стор. МПр. 105.
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Простість, -тости, ж. Простота. Желех.
Усмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, найти смѣлость. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало.... не всмілимось. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТАМАНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.