Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
Перепорожняти, -ня́ю, -єш, гл. = перепорожнювати. Це ви по глечички? А я саме перепорожняю їх.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Пригинати, -на́ю, -єш, сов. в. пригну́ти, -гну́, -гне́ш, гл. Пригинать, пригнуть.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату.
2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
Хутрування, -ня, с.
1) Подбивка мѣхомъ.
2) Обшивка шалевками.
