Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Нас тілько двойко в світі. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти.
Закаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаламу́тити, -чу, -тиш, гл. Возмущать, возмутить, замутить, сдѣлать мутнымъ.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Здави́ти Cм. здавлювати.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. 2) Наклонъ (стоящаго столба).
Обороватий, -а, -е. Круговидный.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Розчовпати, -паю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію.
