Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Воротниця, -ці, ж.
1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Кримкуватий, -а, -е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха.
Одежа, -жі, ж. Одежда, одежа. Одежу всю цвітну порвала. Як би хліб та одежа, — їв би козак лежа. Ум. оде́женька.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. б) — гірка. Hierochloa borealis R. et Sch.
Розстаньки, -ків, м. мн. = розстань.
То-що. Cм. то.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Разжевать.
2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять.