'Б II. Cм. об.
Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Борошенце, -ця, с. Ум. отъ борошно.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Запиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку.
2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Той ствердив, що Бог праведний. Люблинську унію ствердив.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Шо мѣст. = що. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.