Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуджати

Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖАТИ"
Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Грин. І. 171. Свого одбіг, чужого не доскочив. Г. Барв. 92. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. Грин. II. 179. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. К. ЧР. 4. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Осн. 1862. VIII. Вовка.... живцем доскочили. К. ДС. 7. Доскребти. Cм. доскрібати.  
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Напшо́тити, -шо́чу, -тиш, гл. = напсетити.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Улузнутися, -нуся, -нешся, гл. Податься, подвергнуться порчѣ. Підошва і не влузнулася, а переди порвалися. Черниг. у. Год уже замужем, а здорова і не влузнеться. Г. Барв. 258.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. Васильк. у. В'явки казати сього не можна. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.