Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуджати

Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖАТИ"
Гидосність, -ности, ж. = гидкість. Желех.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Загугни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. Кв. І. 244. І мені Господь послав побратима, — загугнив Кривоніс. Стор. МПр. 133.
Злучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. злучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Соединяться, соединиться. Горить що небудь тільки через те, що кислорід з їм влучається. Дещо, 80.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла. Котл. Ен. IV. 37.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Пачісувати, -сую, -єш, гл. Расчесывать ленъ щеткой. Гол. Од. 36.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.