Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуджати

Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖАТИ"
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Відпитати Cм. відпитувати.
Водніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться водянистымъ.
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Порон, -на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. І. 153. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.