Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. 2) Сборщикъ податей.
Засу́дити 2, -джу́, -диш, гл. Стянуть, свести. Судорга засудила руку.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку.
2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком.
3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Савтира, -ри, савтирь, -рі, ж. Испорч. псалтирь.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них.
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину.
