Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували..
Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл.
1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ.
2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. і час нам не змигнеться. Время летитъ.
Крадько, -ка, м. = крадій.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Поперемовляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перемовити, но во множествѣ.
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года.
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла.
