Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отець

Отець, отця и вітця зват. п. отче. 1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. ІІІ. 58.
Нащадитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Відколи нащадилась, не маю щастя.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Переморгуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. переморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигиваться, переморгнуться. Всі нас кругом озирають та переморгуються. МВ. І. 75.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.
Сліт, -ту, м. = слота. Вх. Лем. 467.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.