Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отець

Отець, отця и вітця зват. п. отче. 1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски. Шух. І. 188.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Замо́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. замота́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Обматываться, обмотаться, закутываться, закутаться. Замотався у кирею, ліг на дворі спати. 2) Запутываться, запутаться. Ой ішов я з вечерниць через ті городи: замотався в гарбузіння, наробив я шкоди. Грин. III. 674.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Натюпатися, -паюся, -єшся, гл. Набѣгаться, натоптаться.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.