Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остяк

Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЯК"
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі. Федьк.
Мо́лодіж, -жі, ж. Молодежь. Вся молодіж пустилась у танець. Левиц. І. 187.
Пахмурний, -а, -е. Пасмурный. Темна та пахмурна із неба зслизла чорна ніч. Котл. Ен. III. 22.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома. Н. Вол. у.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.