Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остяк

Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЯК"
Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Раматка, -ки, ж. = рамат. Шух. І. 96.
Тізю! меж. Призывъ для теленка. Вх. Лем. 473.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.