Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ.
Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся.
Зашаруді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. Зашаруділа миша.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь.
Натрудити, -джу, -диш, гл.
1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок.
2) намуляти.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Чеше, як мачуха. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Меч-самобієць чесав уже його військо.