Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осужка

Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУЖКА"
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Зава́листий, -а, -е. Многоснѣжный (о зимѣ). Завалиста зіма. Н. Вол. у.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опат санки. Левиц. І. 230.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Ном. № 3924. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793. Ум. сільце́.
Фарб'ярня, -ні, ж. Красильня. Желех.
Чугар, -ра, м. Тараканъ. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.