Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огонь

Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. огник, о́гничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ"
Арха́нгол, -ла, м. Архангелъ. Бачить же Бог, бачить Творець, що мир погибає, архангола Гавриїла в Назарет посилає. Шевч. 290.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. Ком. II. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. Ном. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Ном. № 809. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Н. Вол. у. Таке солодке зілля, дарма патоки. Н. Вол. у. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Св. П. Дарма, що голий, да в під'язках. Посл. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна. Н. п.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Намага́ння, -ня ср. Стремленіе. Желех.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Скрипка, -ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ум. скрипочка.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Солянка, -ки, ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) Раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134.
Чоботоробець, -бця, м. Названіе сапожника въ шутливомъ величаніи, сложенномъ на манеръ церковнаго: Величаєм тя, шевче чоботоробче, і чтем твоє шило і правило, твоє погане ремісло! Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.