Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать.
Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Перетворити, -рю́, -риш, гл.
1) Пересоздать.
2) Передѣлать.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Стрижій, -жія, м.
1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка.
2) Стригущій овецъ.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
