Бавуна, -ни, ж., бавуняний, -а, -е. = бавовна, бавовняний.
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза.
Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть.
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. 2) = замняток.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця.
Звабли́вий, -а, -е. Обольстительный, прелестный.
Навче́ний, -а, -е. Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть.
