Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш.
Нали́шній, -я, -є. Лишній. Як єсть у тебе налишня курка, то даси попові.
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника.
