Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огниво

Огниво, -ва, с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. І. 230. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. Шух. І. 305, 306. 3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Вх. Зн. 42. Ум. огнивце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИВО"
Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Н. п.
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Конст. у.
Диво́ви́жний, -а, -е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали. К. МХ. 14.
Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Осікати, -ка́ю, -єш, сов. в. осікти́, -чу, -че́ш, гл. Осѣчь, обрубить.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Розчісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. розчеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расчесываться, расчесаться. Я змиюся і розчешуся. Мет. 76.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.