Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл.
1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха.
2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус.
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ.
Гира! меж. Понуканіе для лошади.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). 2) = ліса 2.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі.
Підстругувати, -гую, -єш, сов. в. підструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Подстрагивать, подстрогать.
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
